- Реєстрація
- 27.01.24
- Повідомлення
- 1
Глава I.
"Дитинство"
Народився Вільям - в місті Дніпро, у сім'ї військового і Секретарки Верховної ради України в офісі презедента, так само у нього був брат - Вітя, жили не тужа, зарплати батьків вистачало щоб прогодувати сім'ю, навчався Вільям в Науковому ліцеї і був там відмінником, у нього було мало друзів, але за те вони були віддані, про які мріє кожна нормальна людина.
У дитинстві характер Вільяма був поступливий, завжди слухався батьків і робив те, що роблять вони, потім, 1984 року, батька поставили на посаду Командира військової частини, і в сім'ю прийшло як і благополуччя, так і біда... Батько зв'язався з поганими людьми а саме зклановцями. Вільям із братом часто помічали, що батько часто приїжджав додому з білими конвертами, батько отримував пристойні суми за військову службу. За пів року батько пішов зі служби, і ми переїхали в лівий берег Києву.Після купівлі будинку мати почала часто сваритися з батьком. Сварки відбувалися через нечистий заробіток, оскільки разом з нами переїхали клановці.
Через чотири місяці мати познайомилася з одним бізнесменом з Правого берегу Києва, батько часто не ночував удома, як і мати. У свої три роки Вільям розумів, що у батьків відбувається щось недобре. За ним наглядала бабуся, а за братом Дядя Сергій - який був одним із блатних СБУ- 13 квітня 1986 р. Батько дізнався, що мати спілкується з бізнесменом, і спілкування у них було не ділове. Вони постійно сиділи в дорогих ресторанах, разом їздили на озеро відпочивати, і батько ні про що не здогадувався. Але ось, як себе поводить мати двох дітей. Батько до 13 квітня 1986 р. був уже відомий, під прізвиськом "Мрак", його багато хто слухав і поважав. 17 квітня 1986 р. батько, повертаючись додому, помітив, як мати сідає в автомобіль до цього бізнесмена. Батько дуже сильно ревнував матір. Побачивши їх, він сказав своєму водієві й охоронцеві їхати за ними - "Дмитро, їдь за ними, але акуратно, не світись. А ти, Михайло дай мені мій Дігл, і свій приготуй". Через 15 хвилин їзди, батько каже водієві, що б він підрізав автомобіль і створив ДТП. Без поняття, точно що тоді сталося, але батько втратив здоровий глузд. Водій батька, підрізає автомобіль, і вони врізаються. Мати сидить на передньому сидінні автомобіля. Батько каже: "Дмитро, іди забирай її і кидай у машину, ми розберемося з мажорчиком". Батько виходить із машини, щойно мати його побачила, вона починає панікувати. Батько підходить до водія і дивись йому в очі, Дмитро забрав матір і посадив її на задні сидіння. Через кілька секунд лунають два глухих постріли.
Того дня батько вбив маминого залицяльника. Дорогою додому батьки дуже голосно сварилися, батько мало не вдарив матір. Наступного дня мати та Вільям від'їзжають назад в Дніпро, а Вітя залишився жити з батьком.
Розділ II.
"Важкий дитячий час"
Після того як мати з братом поїхали в Дніпро, Вітя залишився жити з батьком, батько цілу добу тільки й пив... Після того як у будинок почали ломитися співробітники НПУ КОРД, Батько, звісно ж, не відчиняв дверей, знаючи, що його пов'яжуть, він продовжував спокійно сидіти та пити, щойно двері виламали, батька затримали та посадили до в'язниці на 20 років за такими статтями - Стаття 124, Стаття 115 ККУ і 1 Стаття 296 КК . Не вийшло зв'язатися з матір'ю. Вітю відправили до "Дитячого Будинку №19 м.Дніпро", але після цього його одразу ж забрала бабуся і залишила жити у себе в селі Нові Бросківці - Харьківської обл. Минуло 13 років... Дитинство в Віті було важке, щодня він виконував усі домашні справи, допомагаючи бабусі, він щодня топив грубку, чистив картоплю, мив підлогу, лише небагато вистачало часу для виконання домашнього завдання. Вітя завжди був самостійним і хотів досягти всього сам, він вирішив трохи підробляти вантажником у вільний час, оскільки грошей у них ледь-ледь вистачало на їжу.
Розділ III.
"Доросле життя"
Відучившись у школі 11 класів, Вільям отримав червоний диплом і золоту медаль. Через місяць Вільям вирішив поїхати вчитися в "Інститут політики". Відучившись в Інституті, він вирішив відучитися в "Медичному Інституті" для того, щоб він міг допомагати близьким, але після того, як він відучився, йому прийшла повістка з "Військомату м.Дніпро", і Рідана забирають в армію на 2 роки. Час в армії був важкий, батька Вільям знали навіть у Харківській Області й ніхто не хотів мати з ним справу, щоб нічого не сталося, Вільям продовжував служити, чекаючи Дембеля.
Дочекавшись Дембеля, Вільям вирушає потягом "Дніпро-Лівий берег" додому, повернувшись додому, його зустріли його віддані друзі... коли він повернувся додому, то виявив, що будинок опечатаний, він почав розпитувати сусідів, що ж сталося, доки він був у Армії. За словами сусідів - його бабуся померла від зупинки серця... Бог завжди забирає найкращих. Вільям деякий час сидів біля порогу будинку і згадував дитинство, хоч і важке, але в дитинстві будь-якої людини є найкращі моменти, просидівши біля порогу Вільям вирішив відвідати цвинтар - на якому похована його бабуся Галина. Скорбив Вільям біля могили дуже довго, згадуючи найкращі моменти з життя, після Вільям пішов додому, дійшовши до хвіртки, він вирішив перевірити пошту, відкривши поштову скриньку, він дістав лист, де зазначено - "Заповіт на володіння будинком", відкривши лист і прочитавши його, Вільям зрозумів, що бабуся до смерті залишила у спадок йому будинок, але Вільяму потрібен був певний час, доки оформляють документи, десь жити, й він пішов у гості до кращого друга Володимера. Підійшовши до його будинку, він почав стукати у двері - двері відчинив Володимир - міцно потиснувши Вільям руку після довгої відсутності. Вільям прожив у Володимера деякий час, після оформлення всіх потрібних документів, він переїхав у будинок бабусі.
Через кілька днів, прокинувшись рано вранці, Вільям визирає у вікно і бачить, як хтось приїхав на чорній волзі, а точніше - на "BMW х5", на яких їздили здебільшого вищі чиновники, придивившись, Вільям упізнав у людині, яка виходить з машини, - свого брата Вітю, швидко вдягнувши на себе шорти, Вільям вибіг на вулицю зустрічати брата, підійшовши до брата,він міцно обійняв його зі словами: "Брате, де ти був стільки років?" - На це він відповів: "Вільям, я жив із матір'ю в В Києві". Зайшовши в будинок, Вільям розповів Віті, чому ж він вирішив повернутися: "Розумієш, Вітя, в Дніпрі я був військовослужбовцем і був добре знайомий з Міністром, але після того, як він залишив посаду Міністра, а я пішов з армії, ми пішли по доріжці криміналу, але - у нас були хороші знайомі з СБУ і після кількох років служби в мене з'явилися вороги." ВИДАЄТЬСЯ ТРЕСК ВІКНА, і просто у повісь Вільям прилітає куля... "....Ні брааатее - Кричав Вільям.
Після похорону Вільям довго не міг прийти до тями...
Розділ IV
"Початок нового"
Через деякий час, Вільям, накопичивши потрібну суму, купує двоповерховий особняк в Елітному селищі "Дрогобецька", купивши житло Вільям розуміє що більше немає біля себе близьких.
ДАЛІ БУДЕ!
"Дитинство"
Народився Вільям - в місті Дніпро, у сім'ї військового і Секретарки Верховної ради України в офісі презедента, так само у нього був брат - Вітя, жили не тужа, зарплати батьків вистачало щоб прогодувати сім'ю, навчався Вільям в Науковому ліцеї і був там відмінником, у нього було мало друзів, але за те вони були віддані, про які мріє кожна нормальна людина.
У дитинстві характер Вільяма був поступливий, завжди слухався батьків і робив те, що роблять вони, потім, 1984 року, батька поставили на посаду Командира військової частини, і в сім'ю прийшло як і благополуччя, так і біда... Батько зв'язався з поганими людьми а саме зклановцями. Вільям із братом часто помічали, що батько часто приїжджав додому з білими конвертами, батько отримував пристойні суми за військову службу. За пів року батько пішов зі служби, і ми переїхали в лівий берег Києву.Після купівлі будинку мати почала часто сваритися з батьком. Сварки відбувалися через нечистий заробіток, оскільки разом з нами переїхали клановці.
Через чотири місяці мати познайомилася з одним бізнесменом з Правого берегу Києва, батько часто не ночував удома, як і мати. У свої три роки Вільям розумів, що у батьків відбувається щось недобре. За ним наглядала бабуся, а за братом Дядя Сергій - який був одним із блатних СБУ- 13 квітня 1986 р. Батько дізнався, що мати спілкується з бізнесменом, і спілкування у них було не ділове. Вони постійно сиділи в дорогих ресторанах, разом їздили на озеро відпочивати, і батько ні про що не здогадувався. Але ось, як себе поводить мати двох дітей. Батько до 13 квітня 1986 р. був уже відомий, під прізвиськом "Мрак", його багато хто слухав і поважав. 17 квітня 1986 р. батько, повертаючись додому, помітив, як мати сідає в автомобіль до цього бізнесмена. Батько дуже сильно ревнував матір. Побачивши їх, він сказав своєму водієві й охоронцеві їхати за ними - "Дмитро, їдь за ними, але акуратно, не світись. А ти, Михайло дай мені мій Дігл, і свій приготуй". Через 15 хвилин їзди, батько каже водієві, що б він підрізав автомобіль і створив ДТП. Без поняття, точно що тоді сталося, але батько втратив здоровий глузд. Водій батька, підрізає автомобіль, і вони врізаються. Мати сидить на передньому сидінні автомобіля. Батько каже: "Дмитро, іди забирай її і кидай у машину, ми розберемося з мажорчиком". Батько виходить із машини, щойно мати його побачила, вона починає панікувати. Батько підходить до водія і дивись йому в очі, Дмитро забрав матір і посадив її на задні сидіння. Через кілька секунд лунають два глухих постріли.
Того дня батько вбив маминого залицяльника. Дорогою додому батьки дуже голосно сварилися, батько мало не вдарив матір. Наступного дня мати та Вільям від'їзжають назад в Дніпро, а Вітя залишився жити з батьком.
Розділ II.
"Важкий дитячий час"
Після того як мати з братом поїхали в Дніпро, Вітя залишився жити з батьком, батько цілу добу тільки й пив... Після того як у будинок почали ломитися співробітники НПУ КОРД, Батько, звісно ж, не відчиняв дверей, знаючи, що його пов'яжуть, він продовжував спокійно сидіти та пити, щойно двері виламали, батька затримали та посадили до в'язниці на 20 років за такими статтями - Стаття 124, Стаття 115 ККУ і 1 Стаття 296 КК . Не вийшло зв'язатися з матір'ю. Вітю відправили до "Дитячого Будинку №19 м.Дніпро", але після цього його одразу ж забрала бабуся і залишила жити у себе в селі Нові Бросківці - Харьківської обл. Минуло 13 років... Дитинство в Віті було важке, щодня він виконував усі домашні справи, допомагаючи бабусі, він щодня топив грубку, чистив картоплю, мив підлогу, лише небагато вистачало часу для виконання домашнього завдання. Вітя завжди був самостійним і хотів досягти всього сам, він вирішив трохи підробляти вантажником у вільний час, оскільки грошей у них ледь-ледь вистачало на їжу.
Розділ III.
"Доросле життя"
Відучившись у школі 11 класів, Вільям отримав червоний диплом і золоту медаль. Через місяць Вільям вирішив поїхати вчитися в "Інститут політики". Відучившись в Інституті, він вирішив відучитися в "Медичному Інституті" для того, щоб він міг допомагати близьким, але після того, як він відучився, йому прийшла повістка з "Військомату м.Дніпро", і Рідана забирають в армію на 2 роки. Час в армії був важкий, батька Вільям знали навіть у Харківській Області й ніхто не хотів мати з ним справу, щоб нічого не сталося, Вільям продовжував служити, чекаючи Дембеля.
Дочекавшись Дембеля, Вільям вирушає потягом "Дніпро-Лівий берег" додому, повернувшись додому, його зустріли його віддані друзі... коли він повернувся додому, то виявив, що будинок опечатаний, він почав розпитувати сусідів, що ж сталося, доки він був у Армії. За словами сусідів - його бабуся померла від зупинки серця... Бог завжди забирає найкращих. Вільям деякий час сидів біля порогу будинку і згадував дитинство, хоч і важке, але в дитинстві будь-якої людини є найкращі моменти, просидівши біля порогу Вільям вирішив відвідати цвинтар - на якому похована його бабуся Галина. Скорбив Вільям біля могили дуже довго, згадуючи найкращі моменти з життя, після Вільям пішов додому, дійшовши до хвіртки, він вирішив перевірити пошту, відкривши поштову скриньку, він дістав лист, де зазначено - "Заповіт на володіння будинком", відкривши лист і прочитавши його, Вільям зрозумів, що бабуся до смерті залишила у спадок йому будинок, але Вільяму потрібен був певний час, доки оформляють документи, десь жити, й він пішов у гості до кращого друга Володимера. Підійшовши до його будинку, він почав стукати у двері - двері відчинив Володимир - міцно потиснувши Вільям руку після довгої відсутності. Вільям прожив у Володимера деякий час, після оформлення всіх потрібних документів, він переїхав у будинок бабусі.
Через кілька днів, прокинувшись рано вранці, Вільям визирає у вікно і бачить, як хтось приїхав на чорній волзі, а точніше - на "BMW х5", на яких їздили здебільшого вищі чиновники, придивившись, Вільям упізнав у людині, яка виходить з машини, - свого брата Вітю, швидко вдягнувши на себе шорти, Вільям вибіг на вулицю зустрічати брата, підійшовши до брата,він міцно обійняв його зі словами: "Брате, де ти був стільки років?" - На це він відповів: "Вільям, я жив із матір'ю в В Києві". Зайшовши в будинок, Вільям розповів Віті, чому ж він вирішив повернутися: "Розумієш, Вітя, в Дніпрі я був військовослужбовцем і був добре знайомий з Міністром, але після того, як він залишив посаду Міністра, а я пішов з армії, ми пішли по доріжці криміналу, але - у нас були хороші знайомі з СБУ і після кількох років служби в мене з'явилися вороги." ВИДАЄТЬСЯ ТРЕСК ВІКНА, і просто у повісь Вільям прилітає куля... "....Ні брааатее - Кричав Вільям.
Після похорону Вільям довго не міг прийти до тями...
Розділ IV
"Початок нового"
Через деякий час, Вільям, накопичивши потрібну суму, купує двоповерховий особняк в Елітному селищі "Дрогобецька", купивши житло Вільям розуміє що більше немає біля себе близьких.
ДАЛІ БУДЕ!
